Сім вечорів

Анотація

Хорхе Луїс Борхес (1899 – 1986) – всесвітньо відомий аргентинський прозаїк, поет, публіцист, основоположник і класик нової латиноамериканської літератури. Творчість Борхеса – метафізична; вона поєднує в собі поетичні та фантазійні методи, виразність масової і високої літератури, правди і містифікації, вигадані біографії та книги, детективні історії, через які письменник препарує фундаментальні філософські та наукові проблеми. Блискучий ерудит і геніальний оповідач просто перед очима читача створює кожну історію, водночас демонструючи злагоджений механізм творчості.

Борхес здійснив величезний вплив на різні жанри літератури: від авангардної поезії, роману абсурду – до наукової фантастики. Володар численних літературних нагород і найвищих орденів Італії, Франції, Перу, Чилі, Німеччини, Ісландії, Іспанії, Португалії; був почесним доктором найповажніших університетів світу, працював у експертному колі Американської академії мистецтв і наук.

«Сім вечорів» – сім публічних лекцій Борхеса, які він прочитав у театрі «Колізей» (Буенос-Айрес, Аргентина) у травні – червні 1977 року; тематика яких, як і автор – «чудодійно перетнули межі свого часу і культури». І кожна з них – витвір мистецтва, шедевр красного письменства і філософський трактат, глибоке дослідження цінностей і сенсів, які створювала світова культура впродовж тисячоліть. Усі разом вони – Борхесівський інтертекст про сутність художніх методів, уяви, сну і мислення, філософську систему буддизму і кабали, лабіринти людської історії, рефлексії про сліпоту і життя з нею.