Замість передмови
В історії Бережан та Бережанщини багато гідних імен: одні згадуємо часто, інші – до ювілейних дат, про третіх – й не здогадуємося…
І не лише тому, що слід кожного з них – різний: хтось із “нашими берегами” пов’язаний майже трьома десятками літ свідомого життя – як Осип Ковшевич та Іван Дидик, хтось тут народився і провів дитинство – як Михайло Куземський, Едвард Ридз-Смігли, брати Адам і Роман Якиміви, хтось дотичний кількома роками роботи – як Рафал Лемкін, Михайло Пересада-Суходольський і Петро Яцик чи тижнями фронтових буднів – як Яків Гандзюк та Павло Скоропадський, хтось походженням прадідів – як Барбра Стрейзанд, а хтось лише короткими візитами – як Аверкій Гончаренко та Герберт Гувер...
Зрештою, слід залежить не так від тривалості дотику, як від ваги – ваги справ, впливу, значимості історичного спадку. Адже серед згаданих осіб – глави держав, військові та церковні діячі, науковці, бізнесмени й артисти, більшість яких – зі світовими іменами.
Утім, подаючи читачеві не енциклопедичні статті, а краєзнавчі журналістські нариси до портретів на фоні епохи, хочеться, передусім, сказати про тих, кого згадуємо не часто, або ж – про чию причетність до Бережан чи Бережанщини раніше й не здогадувалися...
Бо, якщо не всі вони залишилися в історії Бережан, то, принаймні, у біографіях кожного з них Бережани залишилися назавжди.
Ігор МЕЛЬНИК.
У тематичному різнобарв'ї джурівських видань вирізняються книги, що висвітлюють національно-визвольні змагання, краєзнавча, художня література, есеїстика, спогади, літературознавство, дитяча література.