Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета

Анотація

«Івона, принцеса бургундського» — гротескна й наскрізь пародійна версія казки про дивну Попелюшку, яка стала нареченою принца, спричинила безліч психологічних конфліктів при дворі й урешті перетворилася на об’єкт усезагальної агресії. Назва п’єси відсилає водночас до «королівських» драм Шекспіра й оперет Імре Кальмана,

«Шлюб»  — драма особистості, ув’язненої в закостенілих формах, ламаючи які, автор намагається десакралізувати так звані традиційні цінності.

Солдат Першої світової Генрик засинає на передовій і повертається уві сні додому, проте замість дома корчма, де бешкетують пияки, батьки стали корчмарями, а наречена служницею «до всього».

«Оперета»  — історія ХХ століття у формі гротескного модного дефіле на тлі краху старого світу, коли розпадаються всі суспільні форми й норми, включно з мовою.

Аристократи Шарм і Фірулет змагаються за прихильність Альбертинки й обвішують її розкішним гардеробом, проте дівчина, яку збудив випадковий дотик юного злодюжки, обирає наготу й свободу.  

Вітольд ҐОМБРОВИЧ [Witold Gombrowicz]

(1904, Малошиці, Королівство Польське — 1969, Ванс, Франція) — видатний польський прозаїк і драматург, один із найнезбагненніших авторів ХХ століття, який і досі спроможний розбурхати шквал суперечливих почуттів — від безмежного захвату до не менш безмежного роздратування.

Виріс у заможній польській родині, молодший серед чотирьох дітей. В 1911 сім'я переїхала до Варшави. Тут він закінчує гімназію і Варшавський університет. У 1927 р. одержує ступінь магістра права. Вивчав філософію та економіку в Парижі. За характером — ексцентричний.

У 1933 році опублікував збірку оповідань «Спогади про час», згодом — повість «Фердидурке».

За декілька днів до вторгнення німецьких військ до Польщі виїхав до Аргентини. Працював у Буенос-Айресі банківським службовцем.

Після Другої світової війни до соціалістичної Польщі не повернувся. Тут його твори буди під забороною до кінця 1970-х років. В СРСР також не публікувався.

З 1953 р. пише короткі есе польською мовою, які видає у паризькому видавництві «Kultura», створеному Єжи Ґедройцем. Пізніше ці нотатки були видані у 3-х томах під назвою «Щоденник». Міжнародне визнання прийшло до письменника у 1960-ті роки завдяки численним перекладам його творів і постановкам п'єс.

Останні роки життя жив на півдні Франції. Помер у липні 1969 року від астми.