Подія у місті Ґоґа

Анотація

«Чи Вам буває страшно, коли на вулиці зненацька роздається кульгава хода, а тоді крок завмирає і не рушає далі?» В одному з інтерв’ю Славко Ґрум, видатний словенський драматург-експресіоніст розповів, що ця репліка, яку кинула одна дівчина серед ночі у темному будинку в передмісті, стала першим поштовхом до написання п’єси «Подія у місті Ґоґа».

В такий от момент зависання між двома кроками, в атмосфері очікування Чогось минає життя мешканців міста Ґоґа. Міста, в якому не відбувається геть анічогісінько.Міста, яке не відпускає. Міста, темні будинки якого приховують страшні таємниці.

«Подія у місті Ґоґа» – незвичайна п’єса, де мозаїку з мрій, страхів, сподівань та ілюзій має скласти саме читач і глядач.

Славко ҐРУМ [Slavko Grum]

Славко Ґрум (1901-1949) – словенський драматург і прозаїк, автор науково-популярних нарисів із психоаналізу.

Народився у містечку Шмартно при Літії, згодом сім’я переселилася у Ново место, де минуло дитинство майбутнього письменника.

Вивчаючи у Відні медицину, Славко Ґрум захопився театром. Під час постановки в аматорському гуртку драми словенського модерніста І. Цанкара «Прекрасна Віда» Ґрум зблизився із Йожею Дебелак, яка грала роль красуні-Віди і яка стала найважливішою жінкою в житті письменника, його музою і порадницею. Листи Ґрума до Йожі Дебелак у яких автор звіряє найпотаємніші бажання, страхи і надії, є прекрасним зразком любовно-еротичного епістолярію в історії словенської літератури.

Обравши кар’єру лікаря, Ґрум проходив обов’язкове стажування у люблянських госпіталях. Ще навчаючись у Відні Ґрум зацікавився психоаналізом, свої знання поглибив, працюючи у психіатричній клініці, окремі пацієнти якої стали прототипами його творів.

У 1929 році Славко Ґрум подає на белградський письменницький конкурс щойно написану «Подію у місті Ґоґа» й отримує премію, що стало несподіванкою для люблянського літературного бомонду, оскільки в письменницьких колах Ґрум був мало знаний.

Попри престижну премію словенські театри довго відмовляються ставити цю п’єсу – три роки Славко Ґрум переконує режисерів взятися за постановку п’єси, яка вимагала новітніх рішень, зокрема уведення елементів пантоміми і концепту симультанної сцени.

Великим потрясінням для Ґрума стала відмова керівництва лікарні, що спеціалізувалася на жіночих хворобах, продовжити із ним контракт. Перериваються восьмирічні стосунки із Йожею.

Славко Ґрум переїжджає із Любляни в провінцію, там веде лікарську практику однак нічого вже не пише. На фоні депресії загострюється його залежність від наркотиків, Ґрум робить спробу самогубства.

Помер Славко Ґрум у лікарні від виснажливої хвороби.

Драматичні твори СлавкаҐрума – вершина словенського експресіонізму. 1979 року заснована премія ім. Славка Ґрума, якою нагороджується кращий словенський драматичний твір.