Андрій Любка

Андрій Любка (1987, Рига) ‒ український поет, прозаїк і перекладач. Закінчив україністику Ужгородського університету та балканістику Варшавського університету. Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), «Сорок баксів плюс чайові», збірки оповідань «Кілер» (2012), книжки есеїв «Спати з жінками» (2014), роману «Карбід» (2015, польське видання стало фіналістом найбільшої літературної премії Цнтральної Європи «Angelus»), книжки оповідань «Кімната для печалі» (2016), збірки короткої прози й есеїстики «Саудаде» (2017), роману «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» (2018), книжки нон-фікшн «У пошуках варварів» (2019), роману «Малий український роман» (2020) та книги «Щось зі мною не так» (2022). Твори письменника перекладено на дюжину мов, окремими книжками виходили у Великобританії, Австрії, Польщі, Словенії, Боснії та Герцеговині, Сербії, Литві й Північній Македонії. Лауреат літературних премій «Дебют» (2007), «Київські лаври» (2011), Фонду ім.Ковалевих (2017) та премії за модерну есеїстику ім. Ю.Шевельова (2017). Перекладає поезію й прозу з польської, англійської, сербської та хорватської мов. Активний волонтер, який передав понад 180 автомобілів для ЗСУ; нагороджений медалями Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони України. Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Член Українського PEN-клубу. Живе в Ужгороді.