Константин Богачевський (1884–1961) – другий єпископ, призначений Апостольською столицею для опіки над українцями – греко-католиками у США, і перший митрополит створеної в 1958 р. Філадельфійської митрополії. Обійнявши управу над роздертою чварами й фінансово збанкрутованою емігрантською Церквою, він зумів перетворити її на самодостатню інституцію, що в 1990-х рр. змогла надати велику допомогу Церкві-матері в Україні у період її відродження після довгих десятиліть підпілля. Попри величезні заслуги на ниві розбудови українських освітніх і культурних інституцій на еміграції, Богачевський мусив пройти крізь запекле протистояння з американсько-українською громадськістю, обстоюючи незалежність Церкви від політично обумовленого зовнішнього втручання і протидіючи внутрішньому розбратові та розкольницьким тенденціям. Поступово подолавши недовіру з боку власної пастви, він став одною з найавторитетніших постатей української еміграції, залишивши своїм наступникам широку мережу парафій і католицьких шкіл, кілька коледжів, семінарію та Український музей у Стемфорді. Основана на обширному матеріалі з українських, американських і ватиканських архівів, ця книжка змальовує яскравий портрет митрополита Богачевського як людини й релігійного діяча та розкриває специфіку церковного життя й соціальних відносин в українській еміграції у США в першій половині ХХ ст.
UCU Press specializes in scientific and popular literature (theology, history, philosophy etc.).