Викрадене дитя

Анотація

Надія разом із прийомною матір’ю приїжджає до Канади після закінчення Другої світової війни. Там на них вже чекає Іван – «чоловік, якого повинна називати батьком»: «Маруся та Іван вийшли з машини, а я залишилася сидіти на задньому сидінні. Що зі мною було не так? Весь цей час я хотіла, аби подорож закінчилася. Прагнула опинитися вдома. Але чи це справді був мій дім?». Останні п’ять років дівчинка провела в таборі для переміщених осіб. Її переслідують тривожні спогади. Хто вона насправді? Надя бачить образи іншої родини, нацистську форму, Гітлера... Та чи може вірити в те, про що розповідають її марення?

Дизайнерка обкладинки, Анна Стьопіна, поділилася закладеними в малюнок символами: «Основну ідею візуалу до книги «Викрадене дитя» я побудувала навколо спіралі пам'яті, адже саме пам'ять та спогади є ключовою темою роману. Яблуко ж є своєрідним шифром, що делікатно перегукується з тим, як Маруся по колу зчищує з нього шкіру – делікатно та терпляче, як вміє лише вона. Так само й ми, по мірі того, як добираємось до м'якоті, так само поступово нам відкриваються все нові подробиці з минулого головної героїні – розкручується спіраль спогадів. 

Акварельний бузковий колір також обраний не випадково, але про це цікавіше буде дізнатись у процесі читання книги».